Верховна Рада України проголосувавши підтримала прийняття законопроекту «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

За даним законом не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) майно, яке вважається предметом застави або іпотеки (застава нерухомого майна) якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами, наданих йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті.

Одночасно за цим законом не може бути стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягають стягненню з позичальника.

Особливістю даного законопроекту є новела за якою - кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, на користь (у власність) іншої особи.

Це звісно не вирішує виниклих у позичальників питань, але все ж таки являється (хоч і маленьким) кроком в сторону зняття напруги в суспільстві. Адже питання позичальників на сьогоднішній день не вирішені. Усе чинне законодавство  України захищає безпосередньо кредиторів (банки) і жодним чином не захищає інтереси позичальників (особливо фізичних осіб, тобто нас з вами звичайних громадян). Проаналізувавши будь-який кредитний договір можна зробити висновок, що сторони в договорі являються рівними. Що означає рівні права та однакову відповідальність. Але на практиці (в житті) усе зовсім не так. Адже в силу суспільних, економічних (фінансової кризи) змін позичальники несуть набагато більшу відповідальність ніж кредитори – це зміни валютного курсу які призвели до збільшення фінансової відповідальності, зменшення ціни заставного майна яке уже не покриває суми взятого кредиту, та інші ризики.

Законопроектом зобов’язано КМУ за погодженням з НБУ підготувати та подати у ВРУ на протязі двох тижнів (з дати набрання чинності цього закону)  проект закону, який врегульовує порушені питання. Зокрема, новим законом має бути врегульовано питання переведення в гривню непогашеної основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті,порядку погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Дуже слушно (як на мене) вказано, що протягом дії цього закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Одночасно, зазначено, що це закон не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою.