З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до нової редакції закону, державна реєстрація прав здійснюється відповідно до заяви заявника, після чого нотаріус (або його помічник) формує і друкує заяву у двох примірниках, на яких заявник  і нотаріус проставляють свої підписи. Один примірник заяви надається заявнику, а другий долучається до документів які надані для держреєстрації  прав.

Після підписання заяви нотаріус реєструє заяву в базі даних. Моментом прийняття заяви є дата і час його її реєстрації в базі даних заяв.

Разом із заявою заявник повинен надати оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації та доказів сплати адміністративного збору та/або оплати за надання інформації з державного реєстру прав, якщо заявник не звільнений від їх сплати.

З наданих оригіналів документів для державної реєстрації прав нотаріус виготовляє електронні копії. За результатами розгляду заяви та документів, наданих для державної реєстрації прав, нотаріус і реєстратор приймають рішення про реєстрацію або відмову від реєстрації прав.

Після цього нотаріус робить відповідний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та після формує інформацію з нього.

Інформація з держреєстру прав, на прохання заявника, може бути надана йому в письмовій (паперовій) формі без використання спеціальних бланків, підписана нотаріусом із проставлянням його печатки.

Всі документи зберігаються в електронному вигляді в цьому реєстрі.

Інформація з держреєстру прав в паперовому або в електронному вигляді має юридичну силу і містить обов'язкове посилання до державного реєстру прав.

Разом з тим, видача будь-яких документів державним реєстратором в паперовому вигляді на новостворену власність – не передбачено діючим законодавством. Зареєстровані права власності можна перевірити на державному реєстрі.