З позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: 

- один із батьків, 

- опікун, 

- піклувальник, 

- особа, в сім'ї якої проживає дитина; 

- заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; 

- орган опіки та піклування; 

- прокурор; 

- сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. 

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, копередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини 
(дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. 

Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.