За умовами Сімейного кодексу України альтернативою аліментам є звільнення від сплати аліментів у зв’язку з передачею дитині права власності на нерухомість, тобто - право на аліменти на дитину припиняється в разі набуття права власності на нерухоме майно - якщо один із батьків, з ким проживає дитина, та той із батьків, який проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування укладають нотаріально посвідчений та зареєстрований в установленому законом порядку договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

             Проте необхідно враховувати те, що скористатися даною альтернативою можливо тільки тоді, коли у платника аліментів наявне інше житло. У випадку виключення з актового запису того з батьків, ким було передано у власність дитини вищезазначене майно, такий договір може бути визнано недійсним в судовому порядку, а майно, відповідно, повернуто попередньому власнику.

            Обов’язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням шлюбу між батьками та спільного проживання з дитиною. Більш того, навіть факт позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку сплачувати аліменти.

              Правовими підставами стягнення аліментів відповідно до положень Сімейного кодексу України є договір про утримання дитини, укладений між батьками, рішення суду про стягнення аліментів, а також заява платника аліментів, в якій він добровільно визначає розмір та строк відрахувань аліментів на дитину з його доходів.