Сімейний кодекс, який прирівняв цивільний шлюб до офіційно зареєстрованого, на практиці поставив проблеми, пов'язані з поділом майна цивільного подружжя після їх розставання.

Верховний Суд України фактично назвав умови визнання майна спільною сумісною власністю цивільного подружжя з урахуванням набуття 1 січня 2004 року чинності новим Цивільним кодексом України.

Так, майно, набуте до 1 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо:

1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім’ї;

2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

При цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету.

У зв’язку із цим суди під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім’єю у незареєстрованому шлюбі, мають установлювати не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці.